Вы здесь: Вета Базюк — авторские произведения » Метка ‘Авторские произведения’
Поцілунок. Закохана. Розділ 2
На щастя ніхто не будив сьогодні з самого ранку. Хоча, як дзвонить він, то мозок не знає з чого почати про все розказувати. А свідомість ловить його голос і аналізує, малює, додумую «як він, в чому одягнений, який настрій, яка буде розмова».
Трохи відлунням відчутно відсутність любого її душі чоловіка, її най-най-най кращого. Руки міцно стискають телефон, розум підказує «не час, почекай, хай він подзвонить». Замріялась, згадала перший поцілунок.
Закохана. Розділ 1. Реальність
Це історія однієї пари. Історія в якій багато почуттів і не менше слів.
Тиша. Я — закохана. Я ніколи не планувала бути окремо від тебе і так далеко від тебе від моменту нашої першої зустрічі.
Зрозумівши, що : «О він такий особливий, такий цінний — таких просто не можливо знайти» я знала, що хочу бути поруч, працювати разом чи то товаришувати сім’ями, але все аби бути поруч. Вести розмови про будь що, дивитись у твої очі, очі, які не такі, як у мене… Дуже гарні очі. Очі, в яких є тваринна пристрасть і природна ніжність, очі, в яких хмарами пролітають думки.
Я годами тебя люблю
Я годами тебя люблю, годами у нас то хорошо, то непонятки. Буду честной, хотела тебя забыть, злилась и винила себя, думала, «что со мной не так», почему у нас все не складывается стабильно ласковых и тёплых отношений? И да, я думала поменять это с помощью специалистов.
Люби меня
Еще вчера я хотела стабильности, и еще больше — стабильности в любви. Чтобы ты любил меня всегда. И чтобы мне не огорчаться из-за тебя, не жить в ожидании, не разочароваться из-за построенных мной планов, которые не стали былью. Люби меня.
Мои сны о тебе
Ты снишься мне не часто, но зато так ощутимо, и это не о сексе. Хоть я и не против (но это бы, значило мой сексуальный голод и ноль смысловой нагрузки). Ты мне снишься, как и в жизни таким особенным и близким, мы рядом.
Опровержение
Привет, мой самый Дорогой и Любимый! Я решила написать опровержение прежним словам. Ведь все меня смущали пункты, которые я перечислила, они как достоинства. Казалось бы, все так, но как-то не то, не совсем… чего-то не хватает. И вот я нашла решение спустя пару дней.
У меня также есть своя выгода
У меня также есть своя выгода. Когда мне плохо я думаю о тебе, когда хорошо еще больше. И вот в очередной раз я рядом. Наслаждаюсь мгновениями, запоминаю, слушаю и смотрю.
Лечу до тебе
Її легкі, золотисті під променями сонця локони, як легкі хмаринки у сонячний день обрамляли обличчя, що по дівчачому від щастя дивилось на небо. Чому вона така щаслива? Чому дивиться на небо? В чому сенс цих поглядувань, що нагадують бесіду?
Він і вона
Вона не чекала нічого подібного, наче все і так прекрасно, куди вже краще. І тут подія, на якій вона зустріла його. Рухи, жести, музика — це було неперевершено. Просто так піти не познайомившись вона все таки не змогла. Далі було фото, невелике знайомство. А далі. Вже трохи згодом, майже вночі отримує повідомлення:
Ми з тобою
Вона відкрила очі, замість слухати тіло і відчуття — глянула… Вона сиділа на ньому зверху, на тілі геть обмаль тканин. Він поклав руки на її коліна…