На щастя ніхто не будив сьогодні з самого ранку. Хоча, як дзвонить він, то мозок не знає з чого почати про все розказувати. А свідомість ловить його голос і аналізує, малює, додумую «як він, в  чому одягнений, який настрій, яка буде розмова».
Трохи відлунням відчутно відсутність любого її душі чоловіка, її най-най-най кращого. Руки міцно стискають телефон, розум підказує «не час, почекай, хай він подзвонить». Замріялась, згадала перший поцілунок.