Поцілунок. Закохана. Розділ 2 - Вета Базюк - авторские произведения

Поцілунок. Закохана. Розділ 2

  • 1 021 просмотров
  • Закохана. Розділ 2. Поцілунок. Частина перша тут.

    На щастя ніхто не будив сьогодні з самого ранку. Хоча, як дзвонить він, то мозок не знає з чого почати про все розказувати. А свідомість ловить його голос і аналізує, малює, додумую «як він, в  чому одягнений, який настрій, яка буде розмова».

     Вийшла на тепер їх балкон. І щасливо потягнулась, вдивляючись в гарно складені смуги поля, лісу, будинків і небес.

    Трохи відлунням відчутно відсутність любого її душі чоловіка, її най-най-най кращого. Руки міцно стискають телефон, розум підказує «не час, почекай, хай він подзвонить». Замріялась, згадала перший поцілунок.

    Тоді той період відчувався важким, але саме тоді було відчуття «нарешті я в ідеальній вазі, гарна і достойна його». Тоді з’явилась впевненість і самоцінність а з ними і готовність діяти, поцілувати першою. О, цей поцілунок…

    Осінь лише розпочиналась, як і їх справжня близькість.

    Ще не було морозно, але в літній кисень вривалась прохолода двозначної осені. Вона, поставивши руку йому на плече для обіймів, заплющила очі і потягнула обличчя і губи за поцілунком. Відповіді не було… Розплющила, подумала… але головне спробувала, ризикнула, показавши своє відношення і готовність цілувати його.

    Наступного разу їх тіла, спіймавши хвилі один одного, обмінявшись поглядами поцілувались. Вона чекалана цей поцілунок.

    Зустрічі

    Згодом вони підходили при зустрічі в притул один одного і то ніжно торкались губами. То, захопившись, в обіймах полинали в пристрасть, яку ще було слід стримувати в людних місцях.

    Такою стала традиція, поки, щось переосмисливши, він почав уникати смаку її губ. Може то жирний чи не смачний блиск або бальзам для губ… може. Він не казав, чому припинив любити її таким чином. Чомусь припинив кохати її методом поцілунків.

    Він вірив в неї, як ніхто інший. Приходив на роботу, часто казав: «ти з усім впораєшся, ти молодець». Його розумниця, його … головне — вона його. Він приходив до неї на роботу і бува, нахилившись, говорив про свої справи. А коли вона нічого не відповіла — повторював «чуєш, я зараз працюю над…» Їй завжди було цікаво все про нього. Не так про його родину (про його родину вона майже нічого не знала), як про його стан — настрій, емоції, самопочуття, мрії. До нього їй не було байдуже.

    В його словах іноді чулось: «Я не тримаю тебе», а з іншого ревниві «звідки ти знаєш, що він гірше…», «а він…».

    Поцілунок. Відчуття

    Поряд з ним для неї наче і людей не існує, а як щось разом, то відчуття найкращої в світі команди, де в кожного своя роль і саме з ним їй не хотілось конкурувати, доводити. Саме з ним вона відчула, що бути жінкою, бути за ним, бути з лідером, бути його підтримкою. Це значно краще і приємніше, ніж сама, як вовчиця, ніж на рівні з  хтивими жеребцями. З ним вона відчула себе дійсно любимою, коханою, цінною, привабливою. А не просто одною з тих, яку відбивши від стада намагаються, пожартувавши один вечір, використати.

    До його поцілунків ще ніхто не цілував її саме так… проникливо. Бажання опановувати з ним це мистецтво лише росло.

    Може серед тих поцілунків вона загубила багато своїх бажань, задовольнившись тим, що з ним досить щаслива. А зараз, коли без нього, втратила частину себе. Втратила ту частину, що може думати про себе, що хоче бути гарною, мати плани і вимогливо виконувати їх. Зараз наче не життя без нього в далині, не реальність а перечікування. Нажаль це реальне перечікування продовжується місяцями, з яких лише по декілька днів вона максимально щаслива, жива і не байдужа до себе ні на 1%.

    Якось так виходить — біля нього вона є, а окремо наче і не має сенсу. Не правильно, але хай… Головне, що любов — це те, що мотивує жити, а коли в кого навпаки – то не любов. Кохання не бажає зла, відпускає, навіть якщо обирають не тебе. Любов поряд. Любов має час і терпіння, як і надію. І справжня любов дає натхнення і красиві пам’ятні митті.

    То ще сьогодні вона намагатиметься робити важливе, потім необхідне, згодом збагне, що почати ранок варто з себе, з собою і для себе.

    А він обов’язково подзвонить, зовсім скоро. Бо дзвонять навіть колегам, а дівчинці, яка подобається тим паче дзвонять.

    Вєта Базюк. Частина перша тут.

    Оставить комментарий

    Вы должны Войти чтобы оставить комментарий.