Надихай мене,

Надихай мене, надихай,
І вірші пишуться, киплять слова,
Гарячим спомином моя душа
Огорнена, в ній теплота….

Твоя наповнена, до країв твоя
Віддана, закохана і все чека…
Руками охоплена, твоєю я
Стаю незвичайною, паморочиться голова…

Я памятатиму, і попри все
На каву чекатиму лише тебе.
Красою огорнуті будуть чекать
Дороги і вулиці нас, і чай.

Віршами не складними ляжуть чуття
В них вся безкрайність — ти і я.
Вітром занесеним листям у сніг
Навіки забудеться тінь.

31.10.17