Скарб моєї пам’яті - Вета Базюк - авторские произведения

Скарб моєї пам’яті

  • 1 316 просмотров
  • Скарб моєї пам’яті

    Скарб моєї пам’яті.

    — Зробити тобі каву?

    Ми можемо планувати свої успіхи і зустрічі, але іноді прості, та такі приємні речі є найтеплішими спогадами. Хоча здавалося до цього вже куштувала різні смаки кави в ресторанах, кафе та різних містах. Але цієї фрази не очікувала.

    Коли любиш — прагнеш створити емоції, потурбуватись,  і зовсім іноді маєш очікування… бажання. Цінність речей, людей і хвилин — це філософія, моє вчення — то моменти, мої,  наші з ним моменти.

    Можна домовитись з собою та іншими, але, на щастя, є мозок, є генетична складова, яка передбачає любов. Ту саму, яка виникла, яку не змінити поганим ставленням.

    Коли любиш, але при цьому в нього інша думка, ставлення, плани, життя, то виникає розуміння і підтримка. Але ні в якому разі не злість і не агресія, те, що пропагує кіно і деякі книги.

     Коли люблять, то бережуть все, стосунки і дрібнички, подаровані один одному. І дуже зручно, коли його подаруночки  вкладаються в коробку, де і засушені квіти бузку… з п’яти пелюсток.

    Я бережу спогади, себе менше, але… Коли сумно, то дістаю зі скарбнички історій одну із, і знову ті самі, найприємніші відчуття. І вечір і ніч врятовано, а потім знову день.

    І як круто, що «без ключа» таких самих почуттів кохання ця історія буде просто текстом, просто набором слів. Але нам це завжди буде відтворенням, нагадуванням одного із днів.

    -Зробити тобі каву?

    -Так.

    Погодилась не через любов до кави, а через те, що дуже хотілось побачити і назавжди запам’ятати, як це відбувається. Ще раз відчути його турботу і, як завжди, побачити їх у двох у дзеркалі…

    Притулившись до шафи, що стояла поруч, стала спостерігати за його кроками, руками. Яка ж насолода і задоволення бачити і відчувати.

    Чи дав чашку  у руки, чи ніс до столу сам — не пам’ятаю, тільки погляди, і яка була щаслива. Як ніколи.

    Перша твоя кава — скарб моєї пам’яті.

     Я щаслива, бо ти є.

    І страшенно сумно за деякими днями, але, на щастя, у нас є багато можливостей. Наше життя поки триває. І тисячі ідей, які чекають, не розуміючи, чому люди зволікають і відкладають, відмовляються.

     І попри все є любов, і це головне.  В моєму серці назавжди все від першої зустрічі.

    Раніше я могла чекати, але в мене поселився страх. Страх втратити час, тебе чи себе, і це так страшно і не передбачувано …

    Аварії  і швидкі по місту змушують знову хвилюватись.

    Тому ходи лише по зебріJзі мною. Палко обіймаю, а цілуй ти. Ти просто кайфовий… не передати словами. Ас…

    Оставить комментарий

    Вы должны Войти чтобы оставить комментарий.