Мені добре з тобою

Мені добре з тобою. І хоч кажуть: «Сердечні друзі є умовою хорошого життя» (автор Ялом). Та я не заводжу нових друзів… Особливі люди вже не знаходяться, я певно вже своїх знайшла.

І моїм полегшенням є відсутність найкращої подруги, для якої ти щось мусиш. Мусиш давати час, ідеї, енергію… ділити її проблеми, забуваючи про своє. Думати, що робити і одягти їй, замість піти займатись власним життям. І так, подруги не завжди праві, і так зі сторони нічого таки не видніше, особливо стосовно твоїх почуттів.

Попри те, я так категорично налаштована не тому, що ми з подругою ділили одного коханого, зовсім ні…(сподіваюсь йому не подобалась моя подруга. А?)

Натомість моє життя вміщує більш зважені стосунки — зустрічі, співпраці. Я поділяю проблеми тих, кого люблю  і з ким працюю. Тобто тих, кому я вдячна і ціную, і  тих, з яких беру плату за свій час, думки, підтримку і роботу.

Старість

Донедавна я боялась старості з двох причин. Перша — через те, що я поки відмовилась знову народжувати, я маю все менші шанси на добрий догляд в старості(тиск соціуму). Друга — я хвилююсь про інфляції і всі ці речі, може тому, що поки я не зробила собі умов для тієї старості.

І от, мені 27, і я все частіше ловлю себе на думці кудись поїхати з книгами і з ноутом чи записником. Максимум — в компанії фотоапарата чи телефона з валізою зручних светрів і зручних інших одежин.

Хочу тиші

Хоч на день чи декілька поселитись в теплому будинку з великими вікнами чи біля теплого моря. Майже будь де, але, щоб там була гаряча вода, ванна, піна… В гарному місці одним словом, але одна… Ну добре, одну людину б взяла… для затишних обіймів без слів чи тихих розмов і гарних посмішок.

І так, тепер я все частіше думаю про місце. Моє місце, де я одна, де в старості не виховуєш внуків і де не гостять родичі тижнями… Може для цього не варто бути такою категоричною? Може треба мати просто квартиру чи той будиночок для себе, може поки досить окремого кабінету… та поки досить ночі. Темної ночі, з ногами на гарячій батареї. В цей час я все одно чекаю твоєї руки поряд, і я з посмішкою (від того, що попри моє бажання одинокості, бажанням  бути дикункою і відлюдником, але з умовами: доставкою кур’єрами, добрим інтернетом  і тобою, що хоч іноді на десерт).

Ще ж є інша така соціалізована я, якій цікаво і добре з людьми, чужими, на відстані людьми. Чому ж все таки мені нестерпно хочеться тиші? Я не розумію тих, хто нарікає на самотність, будучи в доброму здоров’ї. Бо розважити себе або побути в тиші — це розкіш для мозку, тіла і серця. Ми живемо в світі, де ми боржники — повинні щось, повинні комусь.

Та повернімось до тиші. Того, де я зараз. Тиша — це не завжди відпочинок. Працювати в тиші — це дуже розкішно, але так потрібно, бо лише так  праця продуктивна. І я все частіше помічаю той факт, що ми занадто для когось і так мало собі.

Твоє значення в моєму серці

І попри це нагадаю тобі про твоє значення в моєму серці, душі і твоє значення для мого тіла. Ти для мене важливий. Твоя участь в моєму житті значуща, і знаю, як значуща в багатьох інших долях.

А ще, важливо, аби ти знав, що в мене немає інших очікувань, аніж ті, про які я вже казала тобі. І більше, ніж те, про що прохала, я мріяти боюсь. Те, що чекаю, намагаюсь втілити. Та без претензій вимог і того, що зовсім псує будь які стосунки. Лише домовленість. Наша домовленість, де твої умови, мої бажання і пропозиції мають значення.

 Я не хочу звинувачувати тебе (як це буває в стосунках), чи покладати на тебе відповідальність. Хочу, аби наші стосунки були такі легкі і дбайливі, якими вони є. Аби життя приносило тобі дедалі більше задоволення, краси (мене), чогось особливого чи такого приємного і близького. Хочу дарувати тобі себе і враження, слова, спогади і любов…

Ще хочу сказати, що мої очікування стосовно тебе такі ніжні… І обов’язково стаються. Тож не сприймай мою любов, як вимогу чогось. Ти ж знаєш, ті, хто з вимогами — зникають, як тільки не отримують своє. Ті, хто любить — тішитиме тебе завжди.

У моїй душі є частка тебе, вона змінила мене і збагатила, а я передам її іншим такою ж турботою. Ти можеш на мене розраховувати в будь якому сенсі. Я хочу підтримувати тебе і бути для тебе близькою.

І зараз думається мені, чи хочеш ти мене зараз поцілувати? Бо я смакую не лише наші поцілунки, а кожну нашу спільну хвилину. Мені так добре з тобою і в тиші і в гамірному людному місці… Бо навіть де я одна, є думка про тебе і бажання тебе.