Її легкі, золотисті під променями сонця локони, як легкі хмаринки у сонячний день обрамляли обличчя, що по дівчачому від щастя дивилось на небо. Чому вона така щаслива? Чому дивиться на небо? В чому сенс цих поглядувань, що нагадують бесіду?